фінік
фі́нік
-а, ч.
1》 Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами.
2》 Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудотно-солодким м'якушем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фінік — фі́нік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фінік — [ф’ін'ік] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- фінік — Дактиль, тамаринд Словник чужослів Павло Штепа
- фінік — ФІ́НІК, а, ч. 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (М. Словник української мови у 20 томах
- фінік — фі́нік [від грєц. φοίνιξ (φοίνικος)] їстівний плід фінікової пальми. Словник іншомовних слів Мельничука
- фінік — ФІ́НІК, ДА́КТИЛЬ діал. Тут і горіхи, і фіґа, і фініки сушені (М. Зеров); Чи ж я кинути в силі Свої цвіти пахучі та свій Плод — солодкі дактилі! (І. Франко). Словник синонімів української мови
- фінік — Фі́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фінік — ФІ́НІК, а, ч. 1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами. Ось він [виноградар] піднявся, і червоний берет квіткою загорівся на синяві моря. З-поміж покручених лоз, капусти й фініків сяють до мене очі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах