хазяйнувати

хазяйнува́ти

і рідко хазяїнувати, -ую, -уєш, недок.

1》 Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство.

|| Вести хатнє господарство, залишатися на господарстві.

|| Клопотатися, порядкувати, поратися, лаштувати що-небудь по господарству.

|| Бути господарем дому, главою сім'ї.

2》 Діяти, розпоряджатися за власним розсудом, бути повновладним хазяїном де-небудь, володіти чимсь.

|| розм. Розпоряджатися самочинно, виявляючи сваволю.

|| перен., розм. Робити будь-що, не боячись нікого, нічого, безперешкодно (про тварину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйнувати — хазяйнува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. хазяйнувати — I володіти (чим), ґаздувати, господарювати, діяти, займатися, поратися, порядкувати, правувати, розпоряджатися, урядувати (рідк.), хазяїнувати, хазяїга, хазяювати Фразеологічні синоніми: бути повновладним хазяїном; виходити в хазяїни... Словник синонімів Вусика
  3. хазяйнувати — Господарювати, господарити, загосподарювати, загосподарювати, нагосподарювати, нагосподарити, обгосподарюватися, обгосподаритися, погосподарювати, погосподарювати, прогосподарювати, прогосподарювати, розгосподарюватися, розгосподаритися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. хазяйнувати — ХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідко ХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Марко Вовчок); [Вареник:] Живуть, каже... Словник української мови у 20 томах
  5. хазяйнувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше; ГАЗДУВА́ТИ діал. (перев. про сільське господарство). — Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Словник синонімів української мови
  6. хазяйнувати — ХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідко ХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися господарством (перев. сільським), вести господарство. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито; менший при матері був, хазяйнував (Вовчок, І, 1955, 80); [Вареник:] Живуть... Словник української мови в 11 томах
  7. хазяйнувати — Хазяйнувати, -ную, -єш гл. = хазяїнувати. Мет. 458. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити. н. п. Словник української мови Грінченка