хвороба
хворо́ба
-и, ж.
1》 Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання.
|| Вияв хворобливих ознак у розвитку рослин; ураження. Душевні хвороби.
Вітова хвороба мед. — нервове захворювання, унаслідок якого рухи людини стають судорожними, м'язи сіпаються; хорея.
Заразні (інфекційні) хвороби — захворювання людини й тварин, збудниками яких є хвороботворні бактерії, віруси, а також мікроскопічні гриби, що проникають в організм і розмножуються в ньому.
2》 перен. Неприродне, надмірне захоплення чим-небудь, надзвичайний потяг до чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвороба — (порушення нормальної життєдіяльності організму) неміч, захворювання, нездоров'я, слабість. Словник синонімів Полюги
- хвороба — 1. Імунітет до хвороб чи проти хвороб? Кажемо сорт стійкий проти морозів і сорт стійкий до морозів. Таке саме керування властиве іменникові стійкість: стійкість проти морозів і стійкість до морозів. Його синонім – слово іншомовного походження імунітет. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- хвороба — хворо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хвороба — Неміч, недуга, р. болість, кн. захворювання, ок. захворення (легка) хворість, хорість, СЛАБІСТЬ, нездоров'я, нездужання, (заразна) жм. інфекція (падуча) падучка, епілепсія, (цукрова) г. цукриця, П. потяг, жилка, пристрасть, закохання /н. його хвороба — футбол/ Словник синонімів Караванського
- хвороба — Безздоров'я, біль, болещ, болещі, болість, болюх, болячка, знемога, кволь, недуг, недуга, нездоровиця, нездоров'я, нездуга, нездужання, нездужжя, нездужість, неміч, немога, немощі, слабість, слабовінь, слабосилля, слабування, трясця, хворість, хворота... Словник синонімів Вусика
- хвороба — ХВОРО́БА, и, ж. 1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. Хвороба нікого не красить (прислів'я); Замполіт недавно тільки одужав як слід. Словник української мови у 20 томах
- хвороба — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- хвороба — на яку́ хворо́бу, лайл. Для чого, навіщо. На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
- хвороба — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
- хвороба — Хворо́ба і хоро́ба, -би; -ро́би, -ро́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвороба — ХВОРО́БА, и, ж. 1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. Хвороба нікого не красить (Укр.. присл.., 1955, 145); Замполіт недавно тільки одужав як слід. Словник української мови в 11 томах
- хвороба — Хвороба, -би ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Словник української мови Грінченка