хвороба
ХВОРО́БА, и, ж.
1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання.
Хвороба нікого не красить (прислів'я);
Замполіт недавно тільки одужав як слід. Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім'яте, зблякле (О. Гончар);
Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало (О. Іваненко);
– Ну, а коней з хворобами, як це буває, не продаєш? (М. Стельмах);
// Вияв хворобливих ознак у розвитку рослин; ураження.
Важливе значення для підвищення врожаю плодів та ягід мають заходи по боротьбі з шкідниками і хворобами садів (з наук. літ.).
2. перен. Неприродне, надмірне захоплення чим-небудь, надзвичайний потяг до чогось.
У Василя теж була своя “хвороба” – пристрасть до бандури (Яків Баш).
3. перен., зневажл. Про мізерну кількість чогось; дуже мало.
Що там і грошей тих – хвороба! (Номис).
(1) Паду́ча хворо́ба (сла́бість), розм. – те саме, що епіле́псія.
З коренів .. валеріани готують настойки водні, спиртові (іноді й ефірні), які вживають .. при судорогах, при падучій хворобі (з наук.-попул. літ.);
Від масляника, запитого водою, так занудило, що відчув падучу кволість і холодний, з льоховою вогкістю, біль у шлунку (В. Барка);
(2) Пога́на хворо́ба – венерична хвороба.
Сюди [до кринички] з усіх усюд стікаються прочани, стікаються хворі на невигойні й погані хвороби (М. Стельмах);
(3) Психі́чні хворо́би – розлади психіки людини, що виявляються у втраті здатності правильно відображати навколишній світ і реагувати на нього.
Він катувався психічною хворобою дружини, що через постійні цькування чоловіка й сина мучилася манією переслідування (Б. Антоненко-Давидович);
(4) Трансміси́вні хворо́би – паразитарні та інфекційні захворювання людини й тварин, які передаються кровосисними кліщами та комахами.
Природні розсадники хвороб, поширюваних кліщами й комахами (такі хвороби звуться трансмісивними), сформувались у процесі еволюції географічних ландшафтів, їх тваринного населення, рослинного покриву і властивого їм клімату (з наук. літ.);
(5) Чо́рна хворо́ба – падуча хвороба; епілепсія.
– Товаришу, без “пане”, – поправляє його Костюченко і посміхається. – А, так, так. Коли ж запхався мені той пан у голову, щоб його чорна хвороба вдарила, що й викинути не можу (Григорій Тютюнник).
△ (6) Аддісо́нова хворо́ба – хвороба надниркових залоз, що супроводжується появою бронзового забарвлення шкіри; бронзова хвороба.
Аддісонова хвороба розвивається на ґрунті захворювання не тільки обох надниркових залоз, а й однієї (з наук. літ.);
(7) Арбові́русні хворо́би – група хвороб людей і тварин, що їх спричиняють арбовіруси (напр., жовта лихоманка, енцефаліт і т. ін.);
(8) Базе́дова хворо́ба – хвороба, яка виникає внаслідок порушення діяльності щитовидної залози; супроводиться опухом цієї залози і витрішкуватістю очей.
– У мене щось схоже на базедову хворобу (О. Донченко);
(9) Бро́нзова хворо́ба, мед. – хвороба надниркових залоз, що викликає бронзове забарвлення шкіри;
(10) Ведме́жа хворо́ба, мед. – бурхлива вегетативна реакція на дію надзвичайного психоемоційного подразника, супроводжуваного раптовою мимовільною дефекацією.
Емоція страху супроводжується реакціями інших функціональних систем: ведмежа хвороба, позиви до сечовипускання, іноді мимовільне сечовипускання і багато іншого (з наук.-попул. літ.);
(11) Венери́чна хворо́ба – інфекційна хвороба, що передається переважно статевим шляхом; сифіліс, гонорея, м'який шанкер.
– Ти он бачиш у мене колекцію творів української поезії, проти якої варт було б видавати такі самі плакати, як проти алкоголю та венеричних хвороб, бо вона не менше шкідлива та заразлива... (В. Підмогильний);
Найбільш поширеними захворюваннями в той час [кінець XVIII ст.] .. були кишкові захворювання.., венеричні хвороби, цинга (з наук. літ.);
(12) Висо́тна хворо́ба – хворобливий стан при підйомі на великі висоти, зумовлений значним зниженням парціального тиску кисню в повітрі: почуття втоми, запаморочення, головний біль, нудота, біль у вухах, непритомність і т. ін.
Гостра висотна хвороба характеризується порушенням сну, розладом функції дихання, зменшенням працездатності, погіршенням самопочуття (з наук. літ.);
(13) Вібраці́йна хворо́ба – професійне захворювання, викликане тривалою дією вібрації на організм.
Вібраційна хвороба спричиняє хронічну мікротравмування периферійних вегетативних утворень, порушення кровообігу, мікроциркуляції, біохімічних процесів (з наук. літ.);
(14) Ві́това хворо́ба, мед. – нервове захворювання, унаслідок якого рухи людини стають судорожними, м'язи сіпаються; хорея.
В нього була [Крикунова] Вітова хвороба, через яку він раз у раз кумедно сіпався й підморгував густими, покошланими бровами (Б. Антоненко-Давидович);
(15) Геліотро́пна хворо́ба – харчове отруєння, спричинене вживанням виробів з борошна, що містить домішки геліотропа (у 1 знач.);
(16) Гіпертоні́чна хворо́ба – захворювання, основним виявом якого є підвищення кров'яного тиску в артеріальних судинах.
Від шкідливого впливу нікотину підвищується кров'яний тиск, який сприяє розвитку гіпертонічної хвороби (з наук.-попул. літ.);
Добрі результати при гіпертонічній хворобі дають ліки, виготовлені з соку овочів і меду (з газ.);
(17) Гірська́ хворо́ба – хворобливий стан, викликаний низьким атмосферним тиском (перев. під час сходження на гірські висоти).
На висоті близько 4000 м майже в усіх наших піддослідних у тією чи іншою мірою були виражені симптоми гірської хвороби у вигляді швидкої стомлюваності, втрати апетиту і т. ін (з наук. літ.);
(18) Душе́вні хворо́би – хвороби, викликані розладнанням психічної діяльності людини.
[Лікар:] По статистиці так виходить, що між одруженими людьми менше буває нервових і душевних хвороб (Леся Українка);
(19) Жіно́чі хворо́би – специфічні для жінок хвороби, пов'язані з особливостями жіночого організму.
У зв'язку зі значним поширенням жіночих захворювань лікарі радять проходити жінкам медичне обстеження не менше, ніж двічі на рік (із журн.);
(20) Жовчнокам'яна́ хворо́ба – захворювання, пов'язане з утворенням каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках.
При жовчнокам'яній хворобі доводиться вдаватися і до оперативного лікування (з наук.-попул. літ.);
(21) Зара́зні (інфекці́йні) хворо́би – захворювання людини й тварин, збудниками яких є хвороботворні бактерії, віруси, а також мікроскопічні гриби, що проникають в організм і розмножуються в ньому.
В обстановці дальшого оздоровлення умов праці і побуту, зростання культурного й санітарного рівня населення заразні хвороби .. можуть бути різко знижені, а деякі з них зовсім ліквідовані (з наук.-попул. літ.);
Виявлено збудників багатьох інфекційних хвороб (з наук.-попул. літ.);
Істо́рія хворо́би див. істо́рія;
(22) Ішемі́чна хворо́ба се́рця – патологічний стан, що характеризується абсолютним або відносним порушенням кровопостачання міокарду внаслідок ураження коронарних артерій серця.
Куріння, як свідчить медична статистика, викликає 25% летальних випадків від ішемічної хвороби серця (з наук.-попул. літ.);
В основі ішемічної хвороби серця лежить порушення кровоплину в коронарних судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза (з навч. літ.);
Чоловіки, які регулярно пропускають сніданок, перебувають у групі високого ризику серцевих нападів і розвитку ішемічної хвороби серця з летальним результатом, встановили вчені з США (із журн.);
(23) Кесо́нна хворо́ба – хвороба, що виникає в людини внаслідок раптового зниження високого атмосферного тиску (під час швидкого виходу з кесона, звільнення від водолазного скафандра тощо).
Щоб уникнути кесонної хвороби, треба повільно вийти з-під тиску (з наук.-попул. літ.);
(24) Морська́ хворо́ба – хворобливий стан, що виникає внаслідок гойдання судна й супроводжується запамороченням, нудотою, головним болем і т. ін.
Розказували мені, що ніби на якомусь пароході [пароплаві] кругового рейсу умерло двоє людей від морської хвороби (Леся Українка);
Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо “звикли до неї з колиски”, а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (З. Тулуб);
(25) Ни́рковокам'яна хворо́ба – захворювання, при якому в нирках утворюються камені, що складаються з солей щавлевої, сечової, фосфорної кислот.
Найголовніше в народі лікарське призначення насіння дикої моркви полягає в застосуванні для лікування нирковокам'яної хвороби (з наук. літ.);
(26) Нирковокам'яна́ хворо́ба, мед. – хвороба, яка виникає внаслідок порушення обміну речовин, інфекційних та інших захворювань, утворення в сечових органах, переважно в нирці, сольового каміння, яке може зміщуватися в сечовід і спричиняти біль, а також появу крові в сечі;
(27) Перли́нна хворо́ба – застаріла назва туберкульозу великої рогатої худоби;
(28) Промене́ва хворо́ба – захворювання людини і тварини, спричинюване дією на організм радіоактивних речовин.
Ступінь променевої хвороби залежить від дози радіації (вимірюваної в рентгенах), одержаної організмом (з наук.-попул. літ.);
Подейкували про капітана, що він променевої хвороби захопив в океані, а він ось одужав, їде на кораблебудівний приймати новозбудоване судно (О. Гончар);
(29) Слоно́ва хворо́ба – те саме, що слоно́вість, елефантіа́з;
(30) Со́нна хворо́ба – інфекційна хвороба тропічної Африки, що передається через укус мухи цеце і супроводжує великою сонливістю.
Лікар Давід Брюс знайшов причину сонної хвороба – муху цеце (з наук.-попул. літ.);
Тривалість сонної хвороби – від кількох місяців до років;
(31) Спадко́ві хворо́би (захво́рювання) – хвороби, зумовлені хромосомними та генними мутаціями.
Спадкові хвороби – це значні перекручення генетичної інформації, передані нащадкам, які реалізуються навіть за нормальних умов існування (із журн.);
Для людини вже виявлено понад 2750 спадкових захворювань, тобто більш чи менш небезпечних змін, мутацій у генному апараті статевих клітин, що передаються поколінням (з газ.);
(32) Хромосо́мні хворо́би – спадкові хвороби, що зумовлені зміною структури або числа хромосом.
В профілактиці хромосомних хвороб важливу роль відіграють медико-генетичні консультації, які виявляють сім'ї з підвищеним ризиком народження хворої дитини (з наук. літ.);
(33) Цукро́ва хворо́ба – те саме, що Цукро́вий діабе́т (див. діабе́т).
Брак гормона підшлункової залози інсуліну – призводить до цукрової хвороби (діабету) (з наук. літ.);
(34) Шкі́рні хворо́би – група різних за причинами виникнення і розвитком захворювань людей і тварин.
◇ (35) Зірко́ва́ (зо́ряна) хворо́ба, ірон. – про зарозумілу поведінку людини, яка користується популярністю.
Зоряну хворобу мають майже всі представники шоу-бізнесу (з газ.);
(36) На яку́ хворо́бу, лайл. – для чого, навіщо.
На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник);
Не твій (його́, ваш і т. ін.) кло́піт <�Не твоя́ (його́, ва́ша і т. ін.) хворо́ба (печа́ль)> див. кло́піт;
Перемага́ти / перемогти́ хворо́бу див. перемага́ти;
Упійма́ти хворо́бу див. упійма́ти;
(37) Хворо́ба ро́сту (зроста́ння) – труднощі, які виникають у період розвитку чи освоєння чогось нового (у виробництві, громадському житті і т. ін.).
Хвороби росту нового життя дуже болісно сприймаються драматургом [М. Кулішем], і він перебільшує небезпеку міщанства (із журн.);
Хворо́би тепе́р зро́биш (пі́деш) див. зроби́ти.
Значення в інших словниках
- хвороба — (порушення нормальної життєдіяльності організму) неміч, захворювання, нездоров'я, слабість. Словник синонімів Полюги
- хвороба — 1. Імунітет до хвороб чи проти хвороб? Кажемо сорт стійкий проти морозів і сорт стійкий до морозів. Таке саме керування властиве іменникові стійкість: стійкість проти морозів і стійкість до морозів. Його синонім – слово іншомовного походження імунітет. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- хвороба — хворо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хвороба — Неміч, недуга, р. болість, кн. захворювання, ок. захворення (легка) хворість, хорість, СЛАБІСТЬ, нездоров'я, нездужання, (заразна) жм. інфекція (падуча) падучка, епілепсія, (цукрова) г. цукриця, П. потяг, жилка, пристрасть, закохання /н. його хвороба — футбол/ Словник синонімів Караванського
- хвороба — Безздоров'я, біль, болещ, болещі, болість, болюх, болячка, знемога, кволь, недуг, недуга, нездоровиця, нездоров'я, нездуга, нездужання, нездужжя, нездужість, неміч, немога, немощі, слабість, слабовінь, слабосилля, слабування, трясця, хворість, хворота... Словник синонімів Вусика
- хвороба — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- хвороба — -и, ж. 1》 Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. || Вияв хворобливих ознак у розвитку рослин; ураження. Душевні хвороби. Вітова хвороба мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвороба — на яку́ хворо́бу, лайл. Для чого, навіщо. На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
- хвороба — ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст. Словник синонімів української мови
- хвороба — Хворо́ба і хоро́ба, -би; -ро́би, -ро́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвороба — ХВОРО́БА, и, ж. 1. Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища; недуга, захворювання. Хвороба нікого не красить (Укр.. присл.., 1955, 145); Замполіт недавно тільки одужав як слід. Словник української мови в 11 томах
- хвороба — Хвороба, -би ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Словник української мови Грінченка