1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хети

хе́ти

-ів, мн. (одн. хет, -а, ч.; хетеянка, -и, ж.).

Назва племен і народностей, що заселяли центральну й східну частини Малої Азії та Північну Сирію у 2 – на початку 1 тис. до н. е.; представники цих племен і народностей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хети — ХЕ́ТИ, ів, мн. (одн. хет, а, ч.; хетея́нка, и, ж.). Назва племен і народностей, що заселяли центральну й східну частини Малої Азії та північну Сірію у II – на початку І тисячоліття до н. е.; представники цих племен і народностей. Словник української мови у 20 томах