хльоскати

хльо́скати

-аю, -аєш, недок.

1》 перех. і неперех. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким; шмагати.

|| Ударяти, бити рукою, долонею, видаючи дзвінкі звуки; ляскати.

|| перен. Дошкульними словами, лайкою і т. ін. завдавати кому-небудь болю.

|| Ударяти, шмагати, стукати об що-небудь, по чомусь під час руху (про щось гнучке, еластичне).

2》 перех. і неперех. Ллючи, падаючи, дмучи, сильно ударяти (про дощ, сніг, вітер і т. ін.).

3》 неперех. Утворювати свистячі звуки, швидко розсікаючи повітря.

4》 неперех. Те саме, що хлюпати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хльоскати — хльо́скати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хльоскати — Хвиськати, хвостата, стьобати, цвигати, ляскати, шмагати, хворостити, хвоїти, цьвохкати, хльостати Словник синонімів Караванського
  3. хльоскати — див. бити; звучати; ляпати Словник синонімів Вусика
  4. хльоскати — ХЛЬО́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким. Юхим сидів край столу і .. хльоскав себе по халяві куцим батіжком (В. Кучер); Хльоскали шомполи по живому тілу, бризкала кров... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. хльоскати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. хльоскати — ХЛЬО́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким. Юхим сидів край столу і.. хльоскав себе по халяві куцим батіжком (Кучер, Трудна любов, 1960, 536); Хльоскали шомполи по живому тілу, бризкала кров… (Ю. Словник української мови в 11 томах