хльоскати
хльо́скати
-аю, -аєш, недок.
1》 перех. і неперех. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким; шмагати.
|| Ударяти, бити рукою, долонею, видаючи дзвінкі звуки; ляскати.
|| перен. Дошкульними словами, лайкою і т. ін. завдавати кому-небудь болю.
|| Ударяти, шмагати, стукати об що-небудь, по чомусь під час руху (про щось гнучке, еластичне).
2》 перех. і неперех. Ллючи, падаючи, дмучи, сильно ударяти (про дощ, сніг, вітер і т. ін.).
3》 неперех. Утворювати свистячі звуки, швидко розсікаючи повітря.
4》 неперех. Те саме, що хлюпати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хльоскати — хльо́скати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хльоскати — Хвиськати, хвостата, стьобати, цвигати, ляскати, шмагати, хворостити, хвоїти, цьвохкати, хльостати Словник синонімів Караванського
- хльоскати — див. бити; звучати; ляпати Словник синонімів Вусика
- хльоскати — ХЛЬО́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким. Юхим сидів край столу і .. хльоскав себе по халяві куцим батіжком (В. Кучер); Хльоскали шомполи по живому тілу, бризкала кров... (Ю. Словник української мови у 20 томах
- хльоскати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- хльоскати — ХЛЬО́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Бити, ударяти по кому-, чому-небудь чимсь гнучким. Юхим сидів край столу і.. хльоскав себе по халяві куцим батіжком (Кучер, Трудна любов, 1960, 536); Хльоскали шомполи по живому тілу, бризкала кров… (Ю. Словник української мови в 11 томах