хлясь

виг., розм.

1》 Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь.

2》 Уживається як присудок за знач. хляснути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлясь — хлясь вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлясь — ХЛЯСЬ, ХЛЯСЬ-ХЛЯСЬ виг., розм. 1. Звуконаслідування, що передає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш... Словник української мови у 20 томах
  3. хлясь — ХЛЯСЬ, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш... Словник української мови в 11 томах
  4. хлясь — Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь. Словник української мови Грінченка