1. Великий тлумачний словник сучасної мови

холостяк

холостя́к

-а, ч.

Неодружений чоловік; парубок.

Вічний холостяк — чоловік-одинак з утраченою схильністю до створення сім'ї.

Старий холостяк — неодружений немолодий чоловік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холостяк — холостя́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. холостяк — Парубок, парубій, парубійко, парубисько, неодружений Словник чужослів Павло Штепа
  3. холостяк — ХОЛОСТЯ́К, а́, ч. Неодружений чоловік; парубок, леґінь. [Убийбатько:] Ви холостяк? [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (І. Микитенко); За Семена вона була спокійна. Словник української мови у 20 томах
  4. холостяк — ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік). Словник синонімів української мови
  5. холостяк — ХОЛОСТЯ́К, а́, ч. Неодружений чоловік; парубок. [Убийбатько:] Ви холостяќ [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (Мик., I, 1957, 370); За Семена вона була спокійна. Словник української мови в 11 томах