хорошень

Значення в інших словниках

1. хорошень — хо́рошень іменник чоловічого роду, істота вродливий хлопець, чоловік; красень діал. Орфографічний словник української мови
2. хорошень — див. вродливий Словник синонімів Вусика
3. хорошень — ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
4. хорошень — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину). Словник синонімів української мови
5. хорошень — Хо́рошень, -шеня; -шені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хорошень — ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис, 1864, № 11171); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (Мур., Лірика, 1954, 46). Словник української мови в 11 томах
7. хорошень — Хорошень, -ня м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171. Словник української мови Грінченка