хрокнути

хро́кнути

-ну, -неш, док.

Однокр. до хрокати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрокнути — хро́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хрокнути — ХРО́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хро́кати¹. [Служебка: ] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають – безрога (Леся Українка); Шофер хрокнув ріжком... Словник української мови у 20 томах
  3. хрокнути — ХРО́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хрокати¹. [Служебка: ] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають — безрога (Л. Укр., II, 1951, 199); Шофер хрокнув ріжком, і з дороги шарахнулись убік червоноармійці (Головко, II, 1957, 167). Словник української мови в 11 томах
  4. хрокнути — Хрокнути, -ну, -неш гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув. Харьк. у. Словник української мови Грінченка