1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хром

-у, ч.

1》 Cr. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий твердий метал – складник нержавіючих сталей.

2》 М'яка тонка шкіра, вичинена солями цього металу.

3》 Жовта, оранжева, червона або зелена мінеральна фарба (оксид цього металу або сіль хроматної кислоти).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хром — хром іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хром — ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент – твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хром — (від грец. χρώμα – колір) 1. Хімічний елемент, символ Cr, ат. н. 24; твердий сірувато-білий метал. Застосовують для покриття (хромування) поверхні інших металів, у виробництві жаротривких і нержавіючих сталей тощо. Сполуки... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. хром — Сr, хіміч. елемент з атомним числом 24; сріблясто-білий твердий тугоплавкий метал; на повітрі вкривається тонкою захисною плівкою окисів (пасивація); підлягає дії кислот і основ (амфотерність); наявний у мінералах, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  5. хром — ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент — твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (Знання.. Словник української мови в 11 томах