1. Словник української мови в 11 томах

хром

ХРОМ, у, ч.

1. Хімічний елемент — твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів.

Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (Знання.., 11, 1965, 9);

У машинобудуванні дуже широко застосовується сталь, яка містить хром, ванадій, нікель, вольфрам та інші метали (Наука.., 2, 1959, 26);

Рефлектор являє собою ввігнуте дзеркало, виготовлене з латуні або сталі, внутрішня поверхня якого покрита хромом або шаром алюмінію, що забезпечує добре відбиття світла (Підручник шофера.., 1960, 174).

2. М’яка тонка шкіра, вичинена солями цього металу.

Глянув [Степан] по хаті.. і побачив під лавкою їхнього плетеного з очерету кошика. Там був хром і шевро (Кучер, Трудна любов, 1960, 145);

Вечором прийшов Андрій Орлик, принісши з собою запах хрому. Чоботи на Андрієві аж горіли (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208).

3. Жовта, оранжева, червона або зелена мінеральна фарба (окис цього металу або сіль хромової кислоти).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хром — хром іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хром — ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент – твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хром — -у, ч. 1》 Cr. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий твердий метал – складник нержавіючих сталей. 2》 М'яка тонка шкіра, вичинена солями цього металу. 3》 Жовта, оранжева, червона або зелена мінеральна фарба (оксид цього металу або сіль хроматної кислоти). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хром — (від грец. χρώμα – колір) 1. Хімічний елемент, символ Cr, ат. н. 24; твердий сірувато-білий метал. Застосовують для покриття (хромування) поверхні інших металів, у виробництві жаротривких і нержавіючих сталей тощо. Сполуки... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. хром — Сr, хіміч. елемент з атомним числом 24; сріблясто-білий твердий тугоплавкий метал; на повітрі вкривається тонкою захисною плівкою окисів (пасивація); підлягає дії кислот і основ (амфотерність); наявний у мінералах, напр. Універсальний словник-енциклопедія