хром

Значення в інших словниках

1. хром — ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент – твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
2. хром — -у, ч. 1》 Cr. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий твердий метал – складник нержавіючих сталей. 2》 М'яка тонка шкіра, вичинена солями цього металу. 3》 Жовта, оранжева, червона або зелена мінеральна фарба (оксид цього металу або сіль хроматної кислоти). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хром — (від грец. χρώμα – колір) 1. Хімічний елемент, символ Cr, ат. н. 24; твердий сірувато-білий метал. Застосовують для покриття (хромування) поверхні інших металів, у виробництві жаротривких і нержавіючих сталей тощо. Сполуки... Словник іншомовних слів Мельничука
4. хром — Сr, хіміч. елемент з атомним числом 24; сріблясто-білий твердий тугоплавкий метал; на повітрі вкривається тонкою захисною плівкою окисів (пасивація); підлягає дії кислот і основ (амфотерність); наявний у мінералах, напр. Універсальний словник-енциклопедія
5. хром — ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент — твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (Знання.. Словник української мови в 11 томах