1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цвіркотання

цвіркота́ння

-я, с.

Дія за знач. цвіркотати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіркотання — цвіркота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цвіркотання — ЦВІРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Якби хто хотів оглянутися за ними [цвіркунами], добачити їх там, звідки продзвеніло їх цвіркотання, та воно доходило знов з іншого місця (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. цвіркотання — ЦВІРКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Якби хто хотів оглянутися за ними [цвіркунами], добачити їх там, звідки продзвеніло їх цвіркотання, та воно доходило знов з іншого місця (Коб., II, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах