цибетин

цибети́н

-у, ч.

Речовина з різким запахом мускусу; застосовують у парфумерії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибетин — ЦИБЕТИ́Н, у, ч. Речовина з різким запахом мускусу, яку застосовують у парфюмерії. Вівери – рід невеликих хижих ссавців, поширених головним чином у Африці і Південно-Східній Азії на Малайських островах. Словник української мови у 20 томах
  2. цибетин — цибети́н (лат. Zibethuni, від араб. сабад) речовина з різким запахом мускусу. Застосовують у парфюмерії. Словник іншомовних слів Мельничука