1. Словник української мови у 20 томах

цибетин

ЦИБЕТИ́Н, у, ч.

Речовина з різким запахом мускусу, яку застосовують у парфюмерії.

Вівери – рід невеликих хижих ссавців, поширених головним чином у Африці і Південно-Східній Азії на Малайських островах. Мають особливі залози, що виробляють секрет цибетин, який застосовують у парфумерії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибетин — -у, ч. Речовина з різким запахом мускусу; застосовують у парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цибетин — цибети́н (лат. Zibethuni, від араб. сабад) речовина з різким запахом мускусу. Застосовують у парфюмерії. Словник іншомовних слів Мельничука