1. Словник української мови у 20 томах

цибеніти

ЦИБЕНІ́ТИ, ни́ть, недок., розм.

Те саме, що цебені́ти.

Бреус скочив з коня. Розхристаний, скривавлений, з подертим рукавом сорочки, він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (С. Добровольський);

В загуслій тиші однотонно цибенів струмочок (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибеніти — цибені́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цибеніти — -нить, недок., розм. Те саме, що цебеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цибеніти — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. цибеніти — ЦИБЕНІ́ТИ, ни́ть, недок., розм. Те саме, що цебені́ти. Бреус скочив з коня. Розхристаний, скривавлений, з подертим рукавом сорочки, він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах