1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цибук

цибу́к

-а, ч.

1》 Те саме, що чубук 1).

2》 розм. Стебло цибулі, висадженої на насіння; стрілка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибук — цибу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. цибук — ЦИБУ́К, а́, ч. 1. Те саме, що чубу́к¹ 1. – Коли це – виходить до мене пузань у шлафроці з люлькою в зубах на довженім цибукові (І. Нечуй-Левицький); Балабуха, повний, аж товстий, розкинувся на стільці й, ніби турецький паша, смоктав довгий цибук (І. Словник української мови у 20 томах
  3. цибук — СТРІ́ЛКА (безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі); ЦИБУ́К розм., ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба). Словник синонімів української мови
  4. цибук — ЦИБУ́К, а́, ч. 1. Те саме, що чубук 1. — Коли це — виходить до мене пузань у шлафроці з люлькою в зубах на довженім цибукові (Н.-Лев., І, 1956, 126); Балабуха, повний, аж товстий, розкинувся на стільці й, ніби турецький паша, смоктав довгий цибук (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах