чубук

чубу́к

-а, ч.

1》 Порожнистий стержень люльки, крізь якого курець втягує тютюновий дим.

2》 сад. Живець виноградної лози, який використовують для садіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубук — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  2. чубук — Цибух Словник чужослів Павло Штепа
  3. чубук — ЧУБУ́К¹, а́, ч. 1. Порожнистий стрижень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (С. Словник української мови у 20 томах
  4. чубук — чубу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. чубук — ЧУБУ́К, а́, ч. 1. Порожнистий стержень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. чубук — Чубук, -ка м. Чубукъ. Чуб. І. 94. Словник української мови Грінченка