чубук
Чубук, -ка
м. Чубукъ. Чуб. І. 94.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чубук — див. саджанець Словник синонімів Вусика
- чубук — Цибух Словник чужослів Павло Штепа
- чубук — ЧУБУ́К¹, а́, ч. 1. Порожнистий стрижень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (С. Словник української мови у 20 томах
- чубук — чубу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чубук — -а, ч. 1》 Порожнистий стержень люльки, крізь якого курець втягує тютюновий дим. 2》 сад. Живець виноградної лози, який використовують для садіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чубук — ЧУБУ́К, а́, ч. 1. Порожнистий стержень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (Вас. Словник української мови в 11 томах