1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цинга

цинга́

-и, ж.

Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинга — у. гнилець, мед. скорбут, мед. С-авітаміноз. Словник синонімів Караванського
  2. цинга — цинга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. цинга — ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут,. Словник української мови у 20 томах
  4. цинга — Авітаміноз, що виникає через брак вітамінів С і D; симптоми: підшкірні крововиливи, виразки слизових оболонок, випадання зубів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. цинга — ЦИНГА́ мед., СКО́РБУТ діал. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще цинги й не видно, але вона може появитись (Ю. Збанацький); Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  6. цинга — Цинга́, -ги́, -нзі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цинга — ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут. Словник української мови в 11 томах