цинга
ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут.
До всього того треба було ще й занедужать, восени мучив мене ревматизм — а тепер цинга (Шевч., VI, 1957, 41);
— Коні і врятували нас, а то не довго б просиділи в горах. Але скоро не стало не тільки м’яса, а й хліба. Прикинулась цинга, потім голодний тиф (Панч, В дорозі, 1959, 198);
Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба — цинга, один за одним почали випадати зуби (З глибин душі, 1959, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цинга — у. гнилець, мед. скорбут, мед. С-авітаміноз. Словник синонімів Караванського
- цинга — цинга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цинга — ЦИНГА́, и́, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут,. Словник української мови у 20 томах
- цинга — -и, ж. Захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітамінів, що виражається в загальній кволості, кровоточивості та набряклості ясен і т. ін.; скорбут. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цинга — Авітаміноз, що виникає через брак вітамінів С і D; симптоми: підшкірні крововиливи, виразки слизових оболонок, випадання зубів. Універсальний словник-енциклопедія
- цинга — ЦИНГА́ мед., СКО́РБУТ діал. — А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори, бо хоч іще цинги й не видно, але вона може появитись (Ю. Збанацький); Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- цинга — Цинга́, -ги́, -нзі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)