1. Словник української мови в 11 томах

цингель

ЦИ́НГЕЛЬ, гля, ч., заст. Курок.

Се буде просто. Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель… (Коцюб., II, 1955, 263);

— Не міг я стрілити, за цингля взять не міг… Рушницю вирвав він з тремтячих рук моїх І стрілив — та ще й як! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цингель — ци́нгель іменник чоловічого роду язичок, заскочка, курок рідко Орфографічний словник української мови
  2. цингель — ЦИ́НГЕЛЬ, гля, ч. Язичок, заскочка, курок в рушничній коробці. Се буде просто. Я вийду на поле, туди десь за парк, приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель... (М. Коцюбинський); – Не міг я стрілити, за цингля взять не міг... Словник української мови у 20 томах
  3. цингель — -гля, ч., заст. Курок. Великий тлумачний словник сучасної мови