цитьте

ци́тьте

виг., розм.

Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитьте — ци́тьте вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. цитьте — ЦИ́ТЬТЕ, виг., розм. Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб). Цитьте, дітки, цитьте, любі: Не дай боже -хто підслуха, Бо вже, певно, лихий ворог Нашорошив вуха (П. Словник української мови у 20 томах
  3. цитьте — ЦИ́ТЬТЕ, виг., розм. Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб). Цитьте, дітки, цитьте, любі: Не дай боже —хто підслуха, Бо вже, певно, лихий ворог Нашорошив вуха (Граб. Словник української мови в 11 томах