1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цокотливий

цокотли́вий

-а, -е.

1》 Короткий, уривчастий (про звуки).

2》 Який видає короткі, дзвінкі, уривчасті звуки (про птахів, комах і т. ін.).

3》 розм. Схильний цокотати (у 3 знач.); який цокотить (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокотливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  2. цокотливий — цокотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. цокотливий — ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (М. Трублаїні); Почулися чиїсь легкі, цокотливі кроки (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. цокотливий — БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. цокотливий — ЦОКОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Короткий, уривчастий (про звуки). Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки. Наче хтось на особливій машинці не то цокотів, не то вищав (Трубл. Словник української мови в 11 томах