цюник
цю́ник
-а, ч., зах.
1》 орн. Тростяний горобець.
2》 Маленька срібна монета, знайдена в землі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цюник — Цю́ник, -ка м. 1) = воробець тростяний. см. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка