цюник
Цю́ник, -ка
м.
1) = воробець тростяний. см. воробець 2. Вх. Пч. II. 10.
2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цюник — -а, ч., зах. 1》 орн. Тростяний горобець. 2》 Маленька срібна монета, знайдена в землі. Великий тлумачний словник сучасної мови