цюник

Цю́ник, -ка

м.

1) = воробець тростяний. см. воробець 2. Вх. Пч. II. 10.

2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цюник — -а, ч., зах. 1》 орн. Тростяний горобець. 2》 Маленька срібна монета, знайдена в землі. Великий тлумачний словник сучасної мови