1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цікавий

ціка́вий

-а, -е.

1》 Який привертає увагу, викликає інтерес.

|| Те саме, що захоплюючий.

|| у знач. ім. цікаве, -вого, с. Те, що викликає інтерес.

2》 Красивий, привабливий.

3》 Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий.

|| Жадібний до знання.

|| у знач. ім. цікавий, -вого, ч.; цікава, -вої, ж. Людина, що відзначається допитливістю, цікавістю.

|| Який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.).

|| у знач. присудк. сл., перев. з інфін. Виявляти інтерес; цікавитися.

4》 розм. Жвавий, меткий, спритний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавий — (який виявляє інтерес до чогось) допитливий, зацікавлений, (який чимсь привертає увагу) оригінальний, інтересний, привабливий. Словник синонімів Полюги
  2. цікавий — (дуже) гостроцікавий, захопливий; (- зовнішність) гарний, привабливий; (- жінку) гарненький; (хто) допитливий, с. доскіпливий, цікавий до всього; (знати) зацікавлений; (до чого) меткий, спритний; (на язик) ІД. цікавий співрозмовник; (- подробиці) курйозний. Словник синонімів Караванського
  3. цікавий — [ц'ікавией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. цікавий — ціка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цікавий — ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  6. цікавий — ціка́вий на язи́к. Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька .. та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький ). Фразеологічний словник української мови
  7. цікавий — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови
  8. цікавий — Ціка́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цікавий — ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах