1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цілепокладання

цілепоклада́ння

-я, с., філос.

Смисло-утворюючий зміст практики, що полягає у формуванні цілі як суб'єктивно-ідеального образу бажаного (цілеформування) і втіленні її в об'єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізації).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілепокладання — ЦІЛЕПОКЛАДА́ННЯ, я, с., філос. Смисловий зміст практики, що полягає у формулюванні мети як бажаного образу і в здійсненні її в результат діяльності. Цілепокладення є найвищим виявом активності свідомості людини, виявом її свободи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. цілепокладання — ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ — процес формування цілі як ідеального образу бажаного (цілеформування); її досягнення і втілення у результаті діяльності (цілереалізація). В окремому цільовому акті присутні і явні і не явні компоненти. На підставі того факту... Філософський енциклопедичний словник