цінитель
ціни́тель
-я, ч.
Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цінитель — Цінувач, оцінувач, визнавач Словник чужослів Павло Штепа
- цінитель — ціни́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цінитель — ЦІНИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики (з газ. Словник української мови у 20 томах
- цінитель — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!... Словник синонімів української мови
- цінитель — ЦІНИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Словник української мови в 11 томах
- цінитель — Цінитель, -ля м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24. Словник української мови Грінченка