ціна
I цін`а-и, ж.
1》 Вартість товару, виражена в грошових одиницях.
|| Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь.
Аукціонна ціна — ціна, що складається під час реалізації товарів на аукціонах у процесі зміни початкової ціни, оголошеної аукціоністом у бік підвищення чи зниження.
Відпускна ціна — ціна, за якою підприємство або збутова організація реалізують продукцію виробничим або торговим підприємствам для наступної її переробки або реалізації.
Вільні ціни — ціни, що встановлюються підприємствами самостійно або на договірній основі із врахуванням попиту та пропозиції на ринку товарів.
Демпінгова ціна — штучно занижена ціна продажу товарів, яка застосовується як засіб для витіснення конкурентів з ринку та збільшення обсягів збуту власних товарів.
Договірні ціни — ціни, що їх за домовленістю встановлюють покупці та продавці товару.
Закупівельні ціни — ціни, за якими сільськогосподарські виробники продають свою продукцію державним та приватним, заготівельним, переробним та торговельним фірмам.
Комерційна ціна — різновид офіційних цін, що значно перевищують існуючі роздрібні ціни на предмети споживання.
Оптова ціна — ціна товару за умови його продажу значними партіями (оптом).
Роздрібна ціна — ціна, за якою реалізуються товари кінцевим споживачам.
Ціна поділки [вимірювального приладу] — число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку.
2》 перен. Цінність, значення чого-небудь.
Дорогою ціною — принісши великі жертви, затративши багато зусиль.
II ц`іна-и, ж., зах.
1》 Олово, цинк.
2》 Цинковий посуд.
Значення в інших словниках
- ціна — Ці́на, ци́на: — цинк [37] Словник з творів Івана Франка
- ціна — Чим можна замінити невдалий зворот продажні ціни? Словосполученням ціни продажу. Також точніше звучить продаж чобіт (чи ще чогось), аніж відпуск чобіт. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- ціна — Вартість; (за працю) плата, винагорода; (послуг, прв. офіційних) такса, п! ТАРИФ; ФР. значення, цінність, вага <н. мати ціну>, кошт <н. ціною життя>. Словник синонімів Караванського
- ціна — [ц'іна] -ни, д. і м. -н'і, мн. ц'іние, ц'ін дв'і ц'іни Орфоепічний словник української мови
- ціна — рос. цена грошова оцінка (вираз) вартості уречевленої в товарі праці, грошовий вираз вартості товару, величина його вартості. Визначається суспільне необхідним робочим часом на його виробництво і реалізацію. Eкономічна енциклопедія
- ціна — ціна́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ціни́ Орфографічний словник української мови
- ціна — ЦІНА́, и́, ж. 1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (М. Коцюбинський); – На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (М. Словник української мови у 20 томах
- ціна — (англ. рrice) грошове вираження вартості товару. Економічний словник
- ціна — Грошовий вираз обмінної вартості товару. Універсальний словник-енциклопедія
- ціна — будь-яко́ю ціно́ю. Незважаючи ні на що, яким завгодно способом, за всіляких умов, обставин. Доки плацдарм не буде знищено — армія його (Врангеля) буде зв’язана, скута.. Знищити! Знищити негайно, будь-якою ціною! (О. Фразеологічний словник української мови
- ціна — ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна. Словник синонімів української мови
- ціна — Ціна́, -ни́, -ні́; ці́ни, цін Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ціна — ЦІНА́, и́, ж. 1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Сума вартостей всіх товарів даного суспільства збігається з сумою цін товарів (Ленін, 26, 1972, 60); Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку... Словник української мови в 11 томах
- ціна — Ціна, -ни ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544. --------------- Ціна, -ни ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74. Словник української мови Грінченка