цілісінький

Значення в інших словниках

1. цілісінький — цілі́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. цілісінький — ЦІЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Ввесь, без залишку цілий (у 1–4 знач.). – Добридень, кумо! – Вовк гукав, – .. Никав всю ніч, аж утомився. – Та й що ж? Ніде не поживився! –.. А їсти, кумо, аж-аж-аж! Цілісіньку б із'їв корову! (Л. Словник української мови у 20 томах
3. цілісінький — Цілі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. цілісінький — ЦІЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, дуже цілий (у 1— 4 знач.). — Добридень, кумо! — Вовк гукав,— ..Никав всю ніч, аж утомився.— Та й що ж? Ніде не поживився! —..А їсти, кумо, аж-аж-аж! Цілісіньку б із’їв корову! (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
5. цілісінький — Цілісінький, -а, -е Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. ІІ. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81. Словник української мови Грінченка