цілісінький

ЦІЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Ввесь, без залишку цілий (у 1–4 знач.).

– Добридень, кумо! – Вовк гукав, – .. Никав всю ніч, аж утомився. – Та й що ж? Ніде не поживився! –.. А їсти, кумо, аж-аж-аж! Цілісіньку б із'їв корову! (Л. Глібов);

Повернулася вона до дітей скоро. І не з порожніми руками: в одній тримала цілісіньку хлібину, а в другій – погнуте відро (В. Козаченко);

Напився я, – трохи чи не цілісіньке відро видув (Панас Мирний);

– Так сердешна цілісінький день не ївши і сиділа (О. Стороженко);

Зараз справжня весна, дерева в цвіту, повно квіток (хоч вони цвіли цілісіньку зиму) (М. Коцюбинський);

[Молодиця:] Спати хочу! Цілісіньку нічку Все варила та пекла (О. Олесь);

Озирнуться, а бики стоять хтозна й де, гін за п'ятеро .. Біжить тоді Сергій цілісінькі гони та, добравшись до воза, періщить батогом Дениса по піджаку. І прокидається тоді неборака, сонно гейкає на биків (Григорій Тютюнник);

А Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь; а далі .. засунув пальці, достав та й положив на викуп шапки, за квітку, цілісінький гривеник!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);

З-під вусів блиснули міцні зуби, сливинь [сливень] усі цілісінькі (І. Нечуй-Левицький);

Так і залишився один бік вулиці згорілий, а другий – цілісінький, тільки з побитими шибками, засипаний сажею (Ю. Яновський);

А робота була зроблена на совість, пліт ще й досі стоїть, і коли б не чорний кабан, то й досі цілісінький був би (М. Ю. Тарновський).