ціна

ЦІНА́, и́, ж.

1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях.

Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (М. Коцюбинський);

– На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (М. Стельмах);

– А чи не продав би ти своєї люльки? – поспитав Юрій Макарович .. Натяк на ціну зацікавив чоловіка. Він завагався, замислився, яку б скласти ціну, ніби побоювався прогадати на дідівському подарункові (Г. Коцюба);

З рукава доччиного кожуха червоніє щось, – хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (А. Головко);

// Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь.

Трохим розпитує, який є заробіток, яка ціна у день (Г. Квітка-Основ'яненко);

Замовець і тут не став сперечатися і спитав ціну (З. Тулуб);

– Ти не сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати іншу майстерницю (А. Шиян).

2. перен. Цінність, значення чого-небудь.

Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (А. Кримський);

Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами. Певно, це мало якусь ціну, але кому передати? Куди підеш? (І. Цюпа);

// чого, якою [добу́ти, доби́тися і т. ін.] Затратившись, уживши щось або жертвуючи кимсь, чимсь, дістати бажане, отримати потрібне.

Атакувати в лоб Турецький вал негайно й невідкладно, якою завгодно ціною (Ю. Яновський).

Збива́ти / зби́ти ціну́ (пла́ту) див. збива́ти;

Підніма́ти / підня́ти ціну́ див. підніма́ти;

Розумі́ти ціну́ див. розумі́ти;

Склада́ти / скла́сти ціну́ див. склада́ти;

(1) Ціно́ю життя́ (кро́ві, че́сті, ща́стя і т. ін.) – жертвуючи заради чого-небудь життям, честю, щастям і т. ін.

– А знаєш, я б теж охоче згодився на таку місію... – Парламентером? – Да, парламентером, – пихнув Саша цигаркою. – Уявляєш собі, серед страшного бойовища власною рукою підняти раптом прапор гуманності, відчути, що ціною одного свого життя даруєш життя сотням тисяч дітей, матерів, рятуєш від винищення музеї, храми, парки, мости... (О. Гончар);

[Гелен:] Дарунок згоди ліпший над здобуток, що на війні ціною крові взято (Леся Українка).

△ (2) Відпра́вна́ ціна́ – реальна ціна, за якою покупець згоден купити товар, або мінімальна ціна, за якою продавець готовий запропонувати свій товар для аукціонного продажу.

Важливим поняттям аукціонної торгівлі є відправна ціна. При набутті на аукціоні прав на продукцію відправною ціною є максимальна ціна, яку кожен потенційний покупець готовий заплатити за аукціонний лот. (з наук.-попул. літ.);

І́ндекс спожи́вчих цін <�І́ндекс інфля́ції> див. і́ндекс;

І́ндекс цін див. і́ндекс;

(3) Контра́ктна ціна́ – ціна на конкретному товарному ринку, що відображає рівень цін на продукцію певної якості за відповідних умов поставки та оплати; Лібераліза́ція цін див. лібераліза́ція;

Масшта́б цін див. масшта́б;

(4) Монопо́льні ці́ни – ціни, установлені монополіями для продажу товарів, що значно перевищують ціну виробництва та вартість товарів, і ціни для купівлі сировини та матеріалів, які значно нижчі від ціни виробництва цих товарів;

(5) Спожи́вчі ці́ни – роздрібні ціни на споживані товари і послуги.

Індекс споживчих цін;

(6) Трансфе́ртна ціна́ – внутрішньофірмова ціна, що використовується в операціях, розрахунках, при обміні товарами в рамках транснаціональних корпорацій, спільних підприємств, між їх підрозділами в різних країнах.

Трансфертна ціна може встановлюватися як на готові вироби, напівфабрикати, сировину, так і на послуги (роботи), у тому числі управлінські (з наук.-попул. літ.);

(7) Ціна́ по́ділки [вимі́рювального при́ладу] – число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку.

Для вимірювання користуються вимірювальними інструментами з різною точністю (ціною поділки) і різними похибками вимірювання (з навч. літ.).

◇ (8) Будь-яко́ю ціно́ю – незважаючи ні на що, яким завгодно способом, за всіляких умов, обставин.

Доки плацдарм не буде знищено – армія його [Врангеля] буде зв'язана, скута.. Знищити! Знищити негайно, будь-якою ціною! (О. Гончар);

Поклали визволити їх [товаришів] будь-якою ціною (М. Олійник);

(9) В (на) ціні́ – який коштує великі гроші; дорогий.

– Земля тепер в ціні – по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Панас Мирний);

Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї (А. Малишко);

(10) Гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] кому, чому – хто-, що-небудь нічого не варті, нічого не значать.

– Життя, життя! – витріщився на матір Омелян. – Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах);

– Чого ж. Твоя [поліцаєва] влада теж видавала якісь папірці. Їм, правда, гріш ціна в базарний день (В. Большак);

Йому копійка ціна, і ніякого авторитету він ніколи не завоює (І. Микитенко);

– Співали тобі про кохання, може, ще й вічне, але шаг ціна тим словам (В. Підмогильний);

До́рого (дорого́ю (висо́кою) ціно́ю) заплати́ти див. заплати́ти;

(11) Дорого́ю ціно́ю – великими зусиллями, напруженням або завдяки багатьом втратам, значним ускладненням, по́ступкам і т. ін.

[Химка:] Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний);

Народ .. дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Я. Галан);

Телефон, який Петренко-Валуа виборов дорогою ціною принижень, довелося перевести на тестя, який жив у сусідньому під'їзді (А. Крижанівський);

(12) За вся́ку ціну́ – обов'язково, неодмінно: за всіляких умов, обставин.

– А він – дурень. Радий за всяку ціну одкараскатись від неї і не знає як (М. Хвильовий);

Старшина Колотуха .. повинен був за всяку ціну пробитися до своїх, знову стати до бою (П. Автомонов);

За всяку ціну треба було стати господарями на залізниці (М. Стельмах);

Вона [Регіна] викинула наперед себе руки, ніби за всяку ціну мала спіймати Гайдамаку (Г. Бойко);

Загина́ти (зала́мувати, зало́млювати, заги́лювати) / загну́ти (залама́ти, заломи́ти, загили́ти) ціну́ (су́му) див. загина́ти;

Зна́ти собі́ ціну́ див. зна́ти;

Зна́ти ціну́ див. зна́ти;

[І] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) див. нема́;

[І] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) <[І] ціни́ не [мо́жна] зложи́ти (не зло́жиш)> див. склада́ти;

(13) Кра́сна ціна́ (платня́) – найвища ціна (платня) за що-небудь.

– Хорошу, Тимофію, витесав кроковку. Продай мені її. Красну ціну заплачу (М. Стельмах);

Лама́ти ціну́ див. лама́ти;

Набива́ти / наби́ти собі́ ці́ну див. набива́ти;

Набива́ти / наби́ти ці́ну див. набива́ти;

Не ма́ти ціни́ див. ма́ти²;

(14) Скаже́на ціна́ – надзвичайно висока ціна.

Анастасія Петрівна спочатку смертельно перелякалася, а потім заломила за постій скажену ціну (В. Собко);

Спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́) див. спада́ти;

(15) Ціна́ п'ята́к кому, чому – те саме, що Гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] (див. ціна́).

– По гривеннику? –.. Твоєму богатирю в базарний день красна ціна – п'ятак (О. Ковінька);

(16) Ці́ни куса́ються на що – що-небудь надто дорого коштує.

Ціни на сільськогосподарську техніку кусаються (з газ.);

Груші були здорові і надто запашні, тому на ярмарку і ціни на них кусалися (із журн.).