часослов
часосло́в
-а, ч., церк.
Богослужбова книга з текстами релігійних пісень і молитов, призначених для щоденних церковних відправ (у давнину правила за читанку при навчанні грамоти).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Часослов — Часосло́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Часослов — І Часословець Церковно-богослужбова книга, що містить тести незмінних частин усіх богослужінь добового кола, крім Літургії; заст. Орологій Словник церковно-обрядової термінології
- часослов — ЧАСОСЛО́В, а, ч., рел. Богослужбова книга з текстами релігійних пісень та молитов, призначених для щоденних церковних відправ (з Х до сер. ХІХ ст. правила за читанку при навчанні грамоти). [Левенець:] Пустіть мене, панове! Я часослова колись... Словник української мови у 20 томах
- часослов — ЧАСОСЛО́В, а, ч., церк. Богослужбова книга з текстами релігійних пісень та молитов, призначених для щоденних церковних відправ (у давнину правила за читанку при навчанні грамоти). [Левенець:] Пустіть мене, панове! Я часослова колись… я в дяка вчився. Словник української мови в 11 томах