чепіль
чепі́ль
-я, ч.
1》 зах. Ніж із дерев'яною колодочкою.
2》 діал. Ніж із відламаним кінчиком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чепіль — Чепі́ль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- чепіль — див. ніж Словник синонімів Вусика
- чепіль — Чепіль, -ля м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. см. чепель. Словник української мови Грінченка