чепіль

чепі́ль

-я, ч.

1》 зах. Ніж із дерев'яною колодочкою.

2》 діал. Ніж із відламаним кінчиком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чепіль — Чепі́ль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. чепіль — див. ніж Словник синонімів Вусика
  3. чепіль — Чепіль, -ля м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. см. чепель. Словник української мови Грінченка