чепіль

Чепіль, -ля

м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. см. чепель.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чепіль — Чепі́ль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. чепіль — див. ніж Словник синонімів Вусика
  3. чепіль — -я, ч. 1》 зах. Ніж із дерев'яною колодочкою. 2》 діал. Ніж із відламаним кінчиком. Великий тлумачний словник сучасної мови