1. Великий тлумачний словник сучасної мови

черевички

череви́чки

-ів, мн. (одн. черевичок, -чка, ч.).

1》 Зменш.-пестл. до черевики.

2》 бот., розм. Однорічна трав'яниста рослина родини жовтцевих, що цвіте фіолетово-синіми, зрідка рожево-блакитними чи білувато-жовтими квітами; сокирки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевички — ЧЕРЕВИ́ЧКИ, ів, мн. (одн. череви́чок, чка, ч.). 1. Зменш.-пестл. до череви́ки. – Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Т. Словник української мови у 20 томах
  2. черевички — ЧЕРЕВИ́ЧКИ, ів, мн. (одн. череви́чок, чка, ч.). 1. Зменш.-пестл. до череви́ки. — Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Шевч. Словник української мови в 11 томах