черничий
черни́чий
-а, -е.
Прикм. до черниця I.
|| Належний черниці, такий, як у черниці.
|| перен. Власт. черниці; аскетично стриманий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черничий — ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (І. Микитенко); // перен. Власт. Словник української мови у 20 томах
- черничий — черни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- черничий — Черни́чий, -ча, -че (від черни́ця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черничий — ЧЕРНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черни́ця¹; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (Мик., II, 1957, 399); // перен. Власт. Словник української мови в 11 томах