четвірко
четві́рко
невідм., числ. кільк., збірн., розм.
Те саме, що четверо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвірко — ЧЕТВІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн.,розм. Зменш. до че́тверо. І жили собі любенько! Господь благословив і діточками – четвірко їх мали: три дівчини, як зорі ходили, і хлопчик (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
- четвірко — четві́рко числівник кількісний четверо розм., збірн. Орфографічний словник української мови
- четвірко — Четві́рко, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- четвірко — ЧЕТВІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що че́тверо. І жили собі любенько! Господь благословив і діточками-четвірко їх мали: три дівчини, як зорі ходили, і хлопчик (Свидн., Люборацькі, 1955, 7). Словник української мови в 11 томах
- четвірко — Четвірко числ. ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8. Словник української мови Грінченка