читацький

чита́цький

-а, -е.

Прикм. до читач.

|| Який складається з читачів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. читацький — [чиетац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  2. читацький — ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч. Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. читацький — чита́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  4. читацький — Чита́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. читацький — ЧИТА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чита́ч. Однією з масових форм пропаганди художньої літератури стали в нас читацькі конференції (Літ. Укр., 29. Словник української мови в 11 томах