чокало

чо́кало

-а, ч.

Латиноамериканський ударний музичний інструмент з родини ідіофонів – металевий циліндр, наповнений дробом, зерном, камінням тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чокало — (англ. chocalo — звуконаслідування) — латиноамериканський ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини ідіофонів, металевий циліндр (інколи з однією шкіряною мембраною), наповнений дробом, зерном, кісточками, камінцями тощо. Словник-довідник музичних термінів