1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чорнобривець

чорнобри́вець

I -вця, ч.

Той, хто має чорні брови.

|| нар.-поет. Уживається як прикладка до слова хлопець.

II -вця, ч.

Однорічна трав'яниста декоративна рослина родини складноцвітих із запашними квітками жовтого та брунатно-червоного кольору.

III -вця, ч. (перев. мн. чорнобривці, -ів), діал.

Чобіт, що має кольорову халяву і чорний передок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чорнобривець — Чорнобри́вець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. чорнобривець — див. чорнобривий Словник синонімів Вусика
  3. чорнобривець — ЧОРНОБРИ́ВЕЦЬ¹ і ЧОРНОБРО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто має чорні брови. Чорнобривець іде. На добридень дає. – Здоров, здоров, козаченьку, Здоров, серце моє (з народної пісні); Наїхали старости Й молодик за ними: Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти... Словник української мови у 20 томах
  4. чорнобривець — Чорнобри́вець, -бри́вця; -бри́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чорнобривець — ЧОРНОБРИ́ВЕЦЬ¹, вця, ч. Той, хто має чорні брови. Чорнобривець іде. На добридень дає.— Здоров, здоров, козаченьку, Здоров, серце моє (Укр. нар. Словник української мови в 11 томах