чорнобривий
чорнобри́вий
рідше чорнобровий, -а, -е.
Який має чорні брови, з чорними бровами.
|| нар.-поет. Уживається як постійний епітет до сл. хлопець, дівчина, милий, мила.
|| у знач. ім. чорнобривий, чорнобровий, -вого, ч.; чорнобрива, чорноброва, -вої, ж. Людина з чорними бровами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнобривий — Брюнет, чорнобривець, чорнобривчик, чорнобровий, чорнявенький і чорнявенький, чорнявий, чорнявка (ж.), чорнявчик Словник синонімів Вусика
- чорнобривий — ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е. Який має чорні брови, з чорними бровами. Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Панас Мирний); Кайдашиха глянула на дітей, глянула на чорнобриве Мелащине лице й трохи пом'якшала (І. Словник української мови у 20 томах
- чорнобривий — чорнобри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорнобривий — Чорнобри́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чорнобривий — ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е. Який має чорні брови, з чорними бровами. Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Мирний, III, 1954, 190); Кайдашиха глянула на дітей... Словник української мови в 11 томах