чорнобривий

ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е.

Який має чорні брови, з чорними бровами.

Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Панас Мирний);

Кайдашиха глянула на дітей, глянула на чорнобриве Мелащине лице й трохи пом'якшала (І. Нечуй-Левицький);

Чоловік справді вже був сивий, а жінка чорноброва й молоденька (П. Куліш);

Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками – викапаний батько (Григорій Тютюнник);

Ми вдвох верталися з будови, І каменяр, супутник мій – Уральський майстер чорнобровий – Красі всміхався степовій (М. Нагнибіда);

// нар.-поет. Уживається як постійний епітет до слів хлопець, дівчина, милий, мила.

Там десь милий чорнобривий По полю гуляє, А я плачу, літа трачу, Його виглядаю (Т. Шевченко);

Коло річки, у садочку, Маленька хатина, – У хатині чорнобрива Молода дівчина (Леся Українка);

Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво (Т. Шевченко);

// у знач. ім. чорнобри́вий, чорнобро́вий, вого, ч.; чорнобри́ва, чорнобро́ва, вої, ж. Людина з чорними бровами.

Дарма що +ніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає (Т. Шевченко);

Хіба коли забуду я, як плакав він, мій чорнобровий, як він на станції стояв в далекім місті повітовім... (В. Сосюра);

Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Т. Шевченко);

Он чорнобрива виходе [виходить] із гаю, Личенько щастячком світе [світить]... (І. Манжура);

[Ряженко:] Здорова, чорноброва. Як живеш? (І. Микитенко);

Поплакала чорнобрива Та й стала співати; Поплакала стара мати та й стала ридати (Т. Шевченко);

* Образно. Під спів крові – без пісень – Вмер чорнобривий день (П. Тичина);

І вже заслухалась земля Про вас, звитяжці і герої, Про ваші весни молоді, Про руки, зрощені в труді, Про нашу юність чорноброву (М. Стельмах);

Ой ти моя чорнобрива воле! Тільки далі шукати тебе... Тільки далі! (М. Хвильовий);

Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, Як чорнобривий шлях у срібному вікні Проліг мені із коником сивеньким (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнобривий — Брюнет, чорнобривець, чорнобривчик, чорнобровий, чорнявенький і чорнявенький, чорнявий, чорнявка (ж.), чорнявчик Словник синонімів Вусика
  2. чорнобривий — чорнобри́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорнобривий — рідше чорнобровий, -а, -е. Який має чорні брови, з чорними бровами. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до сл. хлопець, дівчина, милий, мила. || у знач. ім. чорнобривий, чорнобровий, -вого, ч.; чорнобрива, чорноброва, -вої, ж. Людина з чорними бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорнобривий — Чорнобри́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чорнобривий — ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е. Який має чорні брови, з чорними бровами. Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Мирний, III, 1954, 190); Кайдашиха глянула на дітей... Словник української мови в 11 томах