чорнобривка
ЧОРНОБРИ́ВКА, и, ж.
Та, що має чорні брови.
Ой піду я попід сад, чи не впаде сливка, Чи не вийде дівчинонька, моя чорнобривка (з народної пісні);
Купив же я черевички своїй чорнобривці (Сл. Б. Грінченка);
Було що справді, а що снилось, Які моря перепливав! .. І темний гайок зелененький, І чорнобривка молоденька, І місяць з зорями сіяв, I соловейко на калині То затихав, то щебетав (Т. Шевченко);
Замріявся юнак біля стенда, очей з чорнобривки не зводить, яка посміхається до нього з портрета, мов жива (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорнобривка — чорнобри́вка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чорнобривка — -и, ж. Та, що має чорні брови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорнобривка — Чорнобри́вка, -вки, -вці; -бри́вки, -бри́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чорнобривка — ЧОРНОБРИ́ВКА, и, ж. Та, що має чорні брови. Купив же я черевички своїй чорнобривці (Сл. Гр.); Ой піду я попід сад, чи не впаде сливка, Чи не вийде дівчинонька, моя чорнобривка (Коломийки, 1969, 143); Було що справді, а що снилось, Які моря перепливав!.. Словник української мови в 11 томах
- чорнобривка — Чорнобривка, -ки ж. 1) Чернобровая. Грин. III. 610. Купив же я черевички своїй чорнобривці. Чуб. III. 95. 2) пт. Glareola malanoptera. Словник української мови Грінченка