1. Орфографічний словник української мови

чорнобривий

чорнобри́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнобривий — Брюнет, чорнобривець, чорнобривчик, чорнобровий, чорнявенький і чорнявенький, чорнявий, чорнявка (ж.), чорнявчик Словник синонімів Вусика
  2. чорнобривий — ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е. Який має чорні брови, з чорними бровами. Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Панас Мирний); Кайдашиха глянула на дітей, глянула на чорнобриве Мелащине лице й трохи пом'якшала (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чорнобривий — рідше чорнобровий, -а, -е. Який має чорні брови, з чорними бровами. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до сл. хлопець, дівчина, милий, мила. || у знач. ім. чорнобривий, чорнобровий, -вого, ч.; чорнобрива, чорноброва, -вої, ж. Людина з чорними бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорнобривий — Чорнобри́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чорнобривий — ЧОРНОБРИ́ВИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВИЙ, а, е. Який має чорні брови, з чорними бровами. Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий (Мирний, III, 1954, 190); Кайдашиха глянула на дітей... Словник української мови в 11 томах