чорнороб

чорноро́б

-а, ч.

Некваліфікований робітник, який виконує перев. фізично важку, брудну роботу.

|| перен. Той, хто виконує чорнову, копітку роботу, яка потребує багато сил, витривалості й терпіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнороб — Різнороб, чорноробочий, (у Китаї) кулі; П. (на ниві освіти) ТРУДІВНИК. Словник синонімів Караванського
  2. чорнороб — ЧОРНОРО́Б, а, ч. Некваліфікований робітник, який виконує перев. фізично важку, брудну роботу. Селяни, що розорилися, змушені були найматися на роботу в поміщицькі економії, на бурякові плантації, в куркульські господарства, йшли в міста, на фабрики... Словник української мови у 20 томах
  3. чорнороб — чорноро́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чорнороб — ЧОРНОРО́Б, а, ч. Некваліфікований робітник, який виконує перев. фізично важку, брудну роботу. Селяни, що розорилися, змушені були найматися на роботу в поміщицькі економії, на бурякові плантації, в куркульські господарства, йшли в міста, на фабрики... Словник української мови в 11 томах
  5. чорнороб — Чорноро́б, -ба м. Чернорабочій. Желех. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка