1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чорноротий

чорноро́тий

-а, -е, розм.

Який злісно лається, поширює наклепи тощо.

|| у знач. ім. чорноротий, -того, ч.; чорнорота, -тої, ж. Зла, лайлива людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорноротий — ЧОРНОРО́ТИЙ, а, е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. Тьху, сказився б ти, ікластий чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чорноротий Блюм? (П. Колесник); Чи з жаб'ячої шкіри їх пошили тобі лакизи?... Словник української мови у 20 томах
  2. чорноротий — чорноро́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. чорноротий — ЧОРНОРО́ТИЙ, а, е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. Тьху, сказився б ти, ікластий чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чорноротий Блюм? (Кол., На фронті.., 1959, 10); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  4. чорноротий — Чорноро́тий, -а, -е Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка