1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чудити

чуди́ти

-джу, -диш, недок., розм.

Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно.

|| Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудити — ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно. Всіма шанований у війську за ратні заслуги, батько на старості чудив без угаву. Словник української мови у 20 томах
  2. чудити — чуди́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чудити — ЖАРТУВА́ТИ з ким і без додатка (говорити або робити що-небудь заради сміху, забави), ШУТКУВА́ТИ розм., ЧУДИ́ТИ розм. — Док.: пожартува́ти, пошуткува́ти. По обличчю сержанта не можна було вгадати, жартує він чи говорить серйозно (О. Словник синонімів української мови
  4. чудити — ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно; // Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.). Ніхто краще п’яного не зіграє, як Тихін,— чудить добре вміє (Горд., Дівчина.., 1954, 28). Словник української мови в 11 томах